Серевент евохалер аер. 25 мкг/доза 120 доз

По120 доз в аерозольному балоні з алюмінієвого сплаву, що має внутрішнє покриття та дозуючий клапан. Кожен балон має пластиковий розпилювач та пилозахисний ковпачок. Балон поміщено в картонну коробку.

Аерозоль для інгаляцій, суспензія, дозований.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія білого або майже білого кольору.

Серевент належить до нового класу селективних агоністів бета-2-адренорецепторів пролонгованої дії та в терапевтичних дозах не впливає на серцево-судинну систему. Сальметерол викликає у хворих із оборотною обструкцією дихальних шляхів тривале (до 12 годин) розширення бронхів.

Регулярне застосування препарату забезпечує стійке покращення функціонування легень, зменшуючи вираженість синдрому обструкції дихальних шляхів та нічних нападів бронхіальної астми. У більшості пацієнтів зникає необхідність додаткового симптоматичного застосування бронходилататорів. Експерименти in vitro показали, що сальметерол є сильним та довготривалим інгібітором звільнення з опасистих клітин таких медіаторів, як гістамін, лейкотрієни та простагландин D 2.

У людини сальметерол пригнічує ранню та пізню реактивність бронхів. Після одноразового застосування послаблює гіперреактивну відповідь бронхів, що свідчить як про протизапальну, так і про бронходилатаційну активність.

Під час введення Серевент у дозі 50 мкг 2 рази на добу максимальна концентрація сальметеролу в плазмі становить 200 пг/мл, після чого швидко зменшується. Основний шлях виведення препарату – через шлунково-кишковий тракт. Сальметерол екскретується головним чином як гідроксильного метаболіту сальметеролу.

Протиастматичні засоби. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи b2-адренорецепторів. Код АТС R03A C12.

Слід уникати одночасного призначення як неселективних, так і селективних бета-блокаторів для лікування зворотного бронхообструктивного синдрому, за винятком випадків нагальної необхідності.

Діюча речовина: сальметеролу ксинафоат (мікронізований) 25 мкг на дозу;

допоміжні речовини: лецитин, трихлорфторметан, дихлордифторметан.

Даних про вплив немає, у разі появи побічних дій з боку нервової системи (тремор, запаморочення) керування автотранспортом або роботу з іншими механізмами необхідно обмежити.

Як і при застосуванні інших ліків, сальметерол призначати під час вагітності необхідно, якщо очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для плода.

Рівень сальметеролу у плазмі крові та, відповідно, у грудному молоці дуже низький. Однак, оскільки досвід застосування сальметеролу матерями, що годують, обмежений, призначати його потрібно тільки якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини.

Недостатність клінічних даних застосування Серевент віком до 4 років не дозволяє рекомендувати застосування препарату у цієї вікової групи.

Тривале регулярне лікування оборотної обструкції дихальних шляхів при бронхіальній астмі (в т.ч. для пацієнтів з нічними нападами астми та нападами, спровокованими фізичним навантаженням), хронічних обструктивних захворюваннях легень та хронічних бронхітів.

Для досягнення повного терапевтичного ефекту при лікуванні оборотної обструкції дихальних шляхів потрібне регулярне застосування препарату. Початок бронходилятації після інгаляції Серевент настає через 10-20 хвилин і триває 12 годин, що особливо важливо для хворих з нічними нападами бронхіальної астми, ХОЗЛ та хронічним бронхітом та для хворих з нападами, які провокуються фізичним навантаженням.

У зв'язку з можливістю розвитку побічної дії, пов'язаної з передозуванням цієї групи ліків, збільшення дози та частоти застосування має проводитися лише лікарем.

Пацієнтам, яким важко застосовувати інгалятор, рекомендується використовувати спеціальну насадку Волюматік спейсер.

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Лікування астми, звичайно, виявляється відповідно до поетапної програми, реакція пацієнта на лікування оцінюється клінічно та за допомогою дослідження функції легень.

Серевент не повинен призначатися у випадках значного погіршення або на початку загострення астми.

Раптове та прогресуюче загострення астми є потенційно життєво небезпечним станом, при якому необхідно прийняти рішення про початок застосування або підвищення дози кортикостероїдів.

Бронходилататори не повинні бути єдиними або головними у лікуванні пацієнтів з тяжкою та нестабільною астмою. Слід призначати пероральну терапію кортикостероїдами та/або максимально рекомендовані дози інгаляційних кортикостероїдів.

Збільшення застосування бронходилататорів, особливо інгаляційних бета-2 агоністів, свідчить про погіршення контролю астми. У цьому випадку план лікування має бути переглянутий і рішення прийняте на користь збільшення протизапальної терапії (високих доз інгаляційних кортикостероїдів або курсу пероральних кортикостероїдів).

Серевент не використовується як замінник пероральних або інгаляційних кортикостероїдів, а застосовується як додаток до них. Хворі не повинні без поради лікаря припиняти або зменшувати терапію стероїдами навіть на тлі покращення стану при лікуванні Серевентом.

Серевент не застосовується для усунення нападів бронхоспазму – для цього необхідні бронходилататори короткої дії (наприклад, сальбутамол). Слід порадити хворому мати такі препарати для полегшення стану.

З обережністю сальметерол призначають пацієнтам з тиреотоксикозом.

Серевент призначений виключно для інгаляційного застосування.

Рекомендовані дози:

Дорослі: 2 інгаляції (2х25 мкг сальметеролу) 2 рази на добу. При тяжкій обструкції дихальних шляхів дозу можна збільшити до 4 інгаляцій (4х25 мкг сальметеролу) 2 рази на добу.

Змінювати дозу при лікуванні хворих похилого віку та хворих з нирковою недостатністю не потрібно.

Діти старше 4 років: 2 інгаляції (2х25 мкг сальметеролу) 2 рази на добу.

Повідомлялося про такі побічні ефекти, характерні для всіх бета-2 агоністів, як тремор, серцебиття, головний біль, але вони мали оборотний характер і зменшувалися при регулярному застосуванні препарату.

Порушення серцевого ритму (миготлива аритмія, суправентрикулярна тахікардія та екстрасистолія) можуть виникнути у деяких пацієнтів. У деяких пацієнтів можлива тахікардія.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може спостерігатися парадоксальний бронхоспазм, який потребує негайного скасування препарату, призначення швидкодіючих бронходилататорів та за необхідності – альтернативної терапії.

Спостерігалися випадки артралгії та реакцій гіперчутливості, включаючи висипання, набряк та ангіоневротичний набряк. Повідомлялося про випадки подразнення ротової порожнини та горлянки. Дуже рідко повідомлялося про випадки судом м'язів.

Симптомами передозування є тремор, біль голови та тахікардія. Лікувати слід кардіоселективними бета-блокаторами (застосовуються з обережністю у хворих на бронхоспазм в анамнезі).

Зберігати при температурі нижче 30℃ у недоступному для дітей місці. Захищати від прямих сонячних променів та заморожування. Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, терапевтичну ефективність можна зменшити при охолодженні балончика.

Серетид Евохалер  - комбінований препарат для інгаляційного застосування. До складу Серетиду Евохалера входять два активні компоненти: сальметерол та флутиказону пропіонат, які мають різні механізми дії. Серетид Евохалер забезпечує зручніший режим терапії для пацієнтів, які одночасно отримують препарати з груп агоністів b-адренорецепторів та інгаляційних глюкокортикостероїдів (ГКС).